ВУЗ ШАГ
 

Криворізький НВК "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І ступеня № 240"


запам'ятати

 


Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
ВУЗ ШАГ Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Екологічне виховання

Формування екологічної культури, природоохоронного досвіду молодших школярів

Жити щасливо і жити в злагоді

з природою – одне й те ж саме .

Сенека

Сучасна людина відповідальна не лише за світ, у якому вона живе, а й за світ, в якому житимуть майбутні покоління.

Проблема охорони довкілля в 21 ст. стала справді глобальною. Україна є однією з найбільш неблагополучних в екологічному відношенні країн Європи. Для нас уже звично звучать слова «екологічна катастрофа».

Педагоги глибоко розуміють основні екологічні проблеми сьогодення і намагаються розглядати їх системно, у своїй роботі керуючись наказом МОН молодьспорту № 1243 від 31.10.2011 «Про основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України». У цьому нормативному документі у змісті виховної діяльності з молодшими школярами чітко виділено екологічну лінію «Ціннісне ставлення до природи», завдання якої полягає у:

-формуванні уявлень про довкілля;

-сприянні усвідомленню краси природи як унікального явища;

-стимулюванні пізнавального інтересу до природи;

-забезпеченні усвідомлення дітьми необхідності гармонійного співіснування людини і природи;

-формуванні відповідального, дбайливого ставлення до природи згідно з традиціями українського народу.

Важливим принципом виховної системи визначено взаємозв’язок впливів родини, вчителя, соціальних об’єктів, оточення (освітнього простору).

Академік, доктор педагогічних наук, професор Олена Яківна Савченко у посібнику «Виховний потенціал початкової освіти» значну увагу приділила екологічному вихованню, визначила найважливіші ознаки екологічної свідомості молодших школярів, які мають зрозуміти важливі речі:

-у природі все взаємопов’язано, і ці зв’язки не можна руйнувати;

-природні ресурси обмежені й потребують дбайливого до них ставлення, ощадливості з боку людини;

-людина – частина природи, і вона мусить діяти так, щоб не руйнувати екологічну рівновагу.

Дитина приходить до 1 класу. У неї ще не сформовані стійкі погляди, переконання, інтереси. Тому завдання вчителя – сформувати мислення та -екологічну культуру кожного учня;

-навчити молоде покоління жити за законами природи;

-домогтися, щоб почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, турбота про збереження природи стали рисами характеру кожної дитини.

Початкова школа відкриває неабиякі можливості для цього, бо саме тут закладаються підвалини інтелекту, структура мислення, а природна допитливість дітей та щирий інтерес до оточення створюють надзвичайно сприятливі умови для екологічного виховання. І найкращим помічником стає природа.

Основи екологічної культури (екологічного мислення, екологічної етики та моралі ) закладаються в процесі навчально-виховної та позаурочної роботи, які знаходять відображення в основних видах діяльності молодших школярів – навчанні, грі, праці.

З огляду на зазначене можна зробити висновки:

- для того,щоб діти краще знали і розуміли навколишній світ, мали уявлення про екологічні проблеми, варто озброїти їх науковими знаннями про природу;

- психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку потребують певного,особливого підходу до навчання і виховання, тому доцільними є використання ігор, казок, вікторин, розгадування ребусів, кросвордів, загадок, розв’язання ситуативних завдань екологічного змісту, проведення простих цікавих дослідів, організація практичної діяльності, проведення виховних заходів, екскурсій в природу.

Організовуючи процес вивчення навколишнього середовища, вчителі добирають методи і форми, які стимулюють навчальну діяльність, роблять її творчою, бажаною і цікавою для кожної дитини.

Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості.